-
1 remit
відкладати; відкладати на пізніший термін; відсилати назад; припиняти; прощати; давати зворотне посилання ( в колізійному праві); помилувати; звільняти (від відповідальності, покарання, сплати тощо); зменшувати ( відповідальність); повертати до місця позбавлення волі, знову брати під варту; передавати до іншої інстанції ( про справу); повертати ( справу) до нижчої інстанції; відкладати ( справу); утримуватися (від покарання, стягнення боргу тощо); зменшувати (відповідальність, покарання тощо); переводити ( гроші)remit a case for further examination — = remit a case for further inquiry направляти справу на дослідування
- remittanceremit a case for further inquiry — = remit a case for further examination
- remit a debt
- remit a tax
- remit any penalties
- remit conviction
- remit guilt
- remit incapacity
- remit money
- remit penalty
- remit punishment
- remit sentence
- remit unlawfully -
2 remission
послаблення; припинення; скасування; відмова; вибачення; помилування; зменшення ( покарання тощо); звільнення (від відповідальності, покарання, сплати тощо); скорочення терміну ув'язнення; дострокове звільнення; зворотне посилання ( в колізійному праві)- remission of all penaltiesremission of tax on exportation — = remission of tax on exports звільнення від сплати податку на експорт
- remission of case
- remission of claim
- remission of debt
- remission of fees
- remission of forfeiture
- remission of import duties
- remission of one's right
- remission of penalty
- remission of punishment
- remission of recognizance
- remission of right
- remission of sentence
- remission of sins
- remission of tax
- remission of tax on exports -
3 impose
запроваджувати, призначати, встановлювати (в законі, у вироку, нормі загального права тощо); запроваджувати ( заборону тощо); формулювати (в законі, нормі загального права тощо); накладати (заборону, покарання тощо); обкладати ( податком тощо); обманювати- impose a boycott
- impose a decision
- impose a dictatorship
- impose a duty
- impose a fine
- impose a fine on the spot
- impose a penalty
- impose a sanction
- impose a sentence
- impose a state of emergency
- impose a tax
- impose an embargo
- impose an enslaving treaty
- impose an obligation on states
- impose an order
- impose as a duty
- impose ban
- impose by legislature
- impose censorship
- impose changes in a contract
- impose conditions
- impose curfew
- impose death
- impose death penalty
- impose embargo
- impose export quotas
- impose ideology
- impose interpretation
- impose legal liability
- impose liability
- impose limitations
- impose martial law
- impose moratorium
- impose obligation
- impose one's will
- impose penal sanctions
- impose penalty
- impose Presidential government
- impose punishment
- impose quarantine
- impose quotas
- impose regulation
- impose responsibility
- impose restrictions
- impose sanction
- impose sentence
- impose speed limit
- impose tariff restrictions
- impose taxes
- impose the death penalty
- impose trade sanctions
- impose war indemnity -
4 mete
1) кордон; прикордонний знак2) визначати, призначати ( покарання тощо); відправляти ( правосуддя); розподіляти•mete out punishments independent of the judiciary — визначати (міру) покарання незалежно від судових органів
- mete out- mete out a fine
- mete out a jail term
- mete out a prison term
- mete out a reward
- mete out for a crime
- mete out justice
- mete out penalty
- mete out punishment
- mete out reward
- mete out rewards -
5 toughen
посилювати; робити суворим (суворішим, жорстким, жорсткішим); збільшувати ( покарання тощо)- toughen punishment -
6 absolution
n1) прощення2) церк. відпущення гріхів3) юр. виправдання, звільнення (від покарання тощо)* * *n1) юp. абсолюція; виправдання2) прощення; звільнення (від відповідальності, боргів, покарання)3) peл. відпущення гріхів; очищення -
7 give
давати, надавати; дарувати; виносити ( рішення); накладати ( покарання тощо)give a written undertaking not to leave one's permanent place of residence — давати підписку про невиїзд
give a written undertaking of non-divulgence — (of investigation materials, etc.) давати підписку про нерозголошення ( матеріалів слідства тощо)
give aid and comfort to a criminal — надавати допомогу злочинцю, допомагати (сприяти) злочинцю
give an order to halt before firing — віддавати наказ зупинитися перед тим, як буде зроблено постріл
give an order "to shoot and kill" — віддавати наказ про відкриття вогню на знищення
- give a broad interpretationgive self-incriminating evidence — давати свідчення проти самого себе, свідчити проти себе
- give a caution
- give a child up for adoption
- give a clearance
- give a false name
- give a guidance
- give a judgement
- give a judgment
- give a life sentence
- give a name
- give a reasoned opinion
- give a ruling
- give a sentence
- give a solid alibi
- give a tendentious appraisal
- give a term
- give a testimony
- give a ticket
- give a top-security clearance
- give a verdict
- give a wide interpretation
- give a written undertaking
- give access
- give advice
- give advice on legal matters
- give advisory opinion
- give aid
- give an engagement ring
- give an inside tip on the raid
- give an instruction
- give an opinion
- give authority
- give back
- give bail
- give birth
- give chase
- give chase to ones' automobile
- give color
- give confession
- give effect
- give equal rights
- give evidence
- give evidence under compulsion
- give false evidence
- give false testimony
- give forth
- give fresh evidence
- give further effect
- give ground
- give guidelines
- give guiding instructions
- give holiday without pay
- give in charge
- give in confidence
- give in evidence
- give in verdict
- give information to the police
- give instructions
- give jurisdiction
- give justification
- give latitude
- give law
- give law
- give laws
- give legal form
- give light weight
- give moral support
- give notice
- give offence
- give offense
- give official approval
- give one's fiat
- give one's name
- give one's name and address
- give one's surname and address
- give one's word
- give oneself out
- give oneself up
- give oneself up to the police
- give out
- give powers
- give preference
- give publicity
- give punishment
- give reasons
- give reasons for the decision
- give rise to a breach
- give rise to an action
- give sanction
- give sanctuary to hijackers
- give security
- give short measure
- give smb. his deserts
- give smb. her deserts
- give special consideration
- give testimony
- give the ballot
- give the benefit of the doubt
- give the court the discretion
- give the defendant a caution
- give the exclusive right
- give the floor
- give the force of an Act
- give the force of an law
- give the higher rank
- give the next rank
- give the requisite testimony
- give the right of abode
- give the vote
- give time
- give title
- give to the public
- give to the world
- give up
- give up a claim
- give up a right
- give up firearms
- give up guns
- give validity
- give wide discretion
- give witness
- give wound -
8 inflict
заподіювати, завдавати ( особистої або майнової шкоди); накладати, призначати ( покарання тощо); наносити ( побої тощо)inflict premeditated minor bodily injury — = inflict premeditated trivial bodily injury заподіювати умисне легке тілесне ушкодження
inflict premeditated trivial bodily injury — = inflict premeditated minor bodily injury
- inflict a grievous bodily harminflict the death penalty on the criminal — засуджувати злочинця до смертної кари; виконувати вирок смертної кари стосовно злочинця
- inflict a loss
- inflict a penalty
- inflict a punishment
- inflict a severe bodily injury
- inflict bodily harm
- inflict bodily injury
- inflict by act
- inflict by intent
- inflict by negligence
- inflict by omission
- inflict by premeditation
- inflict by recklessness
- inflict capital punishment
- inflict damage to security
- inflict damage
- inflict death penalty
- inflict deliberately
- inflict forcibly
- inflict harm
- inflict injury
- inflict innocently
- inflict insanely
- inflict involuntarily
- inflict knowingly
- inflict maliciously
- inflict pain
- inflict penalty
- inflict physical suffering
- inflict premeditatively
- inflict suffering
- inflict the death penalty
- inflict violently
- inflict voluntarily
- inflict wilfully
- inflict willfully -
9 stiff
[stɪf] 1. adj1) туги́й, негнучки́й, нееласти́чний; жорстки́й2) закостені́лий, здерев'яні́лийstiff in death — закля́клий ( про труп)
I have a stiff neck — мені́ наду́ло в ши́ю
I feel stiff — у ме́не все ті́ло ни́є
3) щі́льний, густи́йstiff dough — густе́ ті́сто
4) непохи́тний, незла́мнийstiff denial — рішу́ча відмо́ва
5) натя́гнутий, ви́мушений; мані́рнийstiff bow — холо́дний уклі́н
6) важки́йstiff task — нелегке́ завда́ння
7) си́льний ( про вітер)8) сильноді́ючий; міцни́й ( про напій)9) надмі́рний ( про вимогу тощо)11) суво́рий ( про покарання тощо)12) pred. розм. до сме́рті; страше́нноI was scared stiff — я зляка́вся до сме́рті
••to keep a stiff upper lip — 1) виявля́ти тве́рдість (упе́ртість) 2) не втрача́ти му́жності
as stiff as a poker — ні́би арши́н проковтну́в; мані́рний
2. n sl.that's a bit stiff! розм. — це несправедли́во
1) паперо́ві гро́ші2) труп3) незгра́бна люди́на4) безнаді́йна (невипра́вна) люди́на -
10 deterrent effect
попереджувальний ефект; дія, що утримує ( від вчинення злочину); стримувальний вплив (на злочинця; про покарання тощо) -
11 diminished
частковий, зменшений (про відповідальність, покарання тощо)- diminished sanity -
12 effectual
дієвий, ефективний; дійсний, чинний, який має силу; який досягає мети ( про покарання тощо)- effectual measure -
13 enhance
поліпшувати; посилювати (відповідальність); збільшувати ( покарання тощо)- enhance responsibility -
14 enhanced
-
15 entail
1) заповідальне майно; акт, який закріплює успадкування землі без права відчуження, майорат, майоратне успадкування2) викликати; містити у собі; тягнути за собою (наслідки, покарання тощо); обмежувати право розпорядження землею; визначати порядок успадкування землі без права відчуження•- entail risk -
16 exact
1) точний, абсолютно правильний, акуратний, пунктуальний; неухильний; суворий2) домагатися, вимагати наполегливо; стягувати, збирати; накладати ( покарання тощо); викликати (до суду); брати (вимагати) хабара•- exact a bribeexact position of each piece of evidence according to precise measurement — точне розташування кожного доказу у відповідності з вимірюваннями
- exact a confession
- exact a payment
- exact copy
- exact date
- exact definition
- exact discipline
- exact duties
- exact evidence
- exact information
- exact location
- exact money
- exact payment
- exact punishment
- exact ransom
- exact reproduction
- exact to a rule
- exact tribute -
17 extenuateing
пом'якшувальний, який пом'якшує (вину, покарання тощо) -
18 lessening
применшення, недооцінка; зниження; зменшення ( покарання тощо) -
19 mete out
визначати, призначати ( покарання тощо); відправляти ( правосуддя); розподіляти -
20 mitigate
зменшувати, пом'якшувати ( покарання тощо); полегшувати- mitigate incapacity
- mitigate penalty
- mitigate punishment
- mitigate the terms of a treaty
См. также в других словарях:
покарання — (засіб впливу на того, хто скоїв якийсь злочин, має якусь провину тощо), кара, покута, покара; розправа (жорстоке / несправедливе); екзекуція (тілесне); прочухан; стягнення (офіційне, за невиконання / порушення чогось); самосуд (самочинне, без… … Словник синонімів української мови
одержати — 1) = одержувати (узяти очікуване, надіслане, належне документи, кореспонденцію, житло, товари тощо), отримати, отримувати, дістати, діставати 2) = одержувати (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу тощо звання, посаду, нагороду,… … Словник синонімів української мови
досвідчений — (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), дійшлий; бувалий, тертий, битий (часто зі сл. жак , око , козир і под.), стріляний (часто зі сл. птах , птиця , горобець ), обметаний (перев. про людину з великим життєвим досвідом);… … Словник синонімів української мови
несправедливий — (який ґрунтується на неправильному, необ єктивному ставленні до кого / чого н., який суперечить справедливості), неправий; кривдний (який завдає кривди, несе несправедливість кому / чому н.); неправдивий, неправедний книжн. (перев. про суд,… … Словник синонімів української мови
м'який — а/, е/. 1) Який угинається, подається від дотику, натискування тощо; прот. твердий. || Ніжний, пухкий (про тіло людини та його частини). || Тонкий, шовковистий (про волосся, вовну, тканину тощо). || Свіжий, нечерствий (про хліб та борошняні… … Український тлумачний словник
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності … Український тлумачний словник
відсиджувати — ую, уєш, недок., відси/діти, джу, диш, док. 1) тільки док., перех. Довго сидячи в незручному положенні, викликати оніміння ніг тощо. 2) перех. і неперех. Перебувати в одному місці певний час, нічого не роблячи. 3) перех. і неперех. Відбувати в… … Український тлумачний словник
нарахування — я, с., бухг. 1) Дія за знач. нарахувати 3). •• Нарахува/ння на заробі/тну пла/ту платежі, відрахування до позабюджетних фондів з боку юридичних та фізичних осіб. 2) Грошове відшкодування як покарання за певні фінансові поорушення. || Штраф за… … Український тлумачний словник
попускати — I а/ю, а/єш, недок., попусти/ти, ущу/, у/стиш, док. 1) перех. Розпускати, ослаблювати що небудь міцно зв язане, стягнуте. || Робити щось менш натягнутим; відпускати, послаблювати. || безос. 2) неперех., перен., розм. Ставати менш дошкульним,… … Український тлумачний словник
станок — I нка/, ч. 1) Зменш. пестл. до стан I 1). 2) заст. Те саме, що станик 1). 3) заст. Половина плахти. II нка/, ч. 1) військ. Металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні і т. ін. механізми. Кулеметний… … Український тлумачний словник
